Гендерний аспект виховання
Одним із основних завдань суспільства є підготовка молоді до створення повноцінної сім'ї. Така підготовка повинна ґрунтуватися на системі знань, умінь і навичок, здобутих за час навчання у загальноосвітній школі. Однак педагогічні дослідження свідчать про існування певних проблем щодо сприйняття студентами себе у сімейному житті: незнання елементарних норм сімейного права; хибне уявлення про особливості статеворольової поведінки; відсутність психологічної готовності до домашньої праці, рівномірного розподілу домашніх обов'язків; несформованість психологічних рис, необхідних для гармонійного спілкування в шлюбі, невміння розв'язувати конфліктні ситуації у міжстатевому спілкуванні; відсутність психологічної і практичної підготовки до виховання і догляду дітей, виконання материнських і батьківських функцій.
Готовність до шлюбу і сімейного життя передбачає не лише бажання закоханих постійно бути разом, а й відповідальність і серйозні зобов'язання. Вона охоплює декілька аспектів (Л. Шнайдер).
- формування певного морального комплексу: готовність особистості прийняти на себе нову систему обов'язків щодо свого партнера, майбутніх дітей. Йдеться насамперед про розподіл ролей між подружжям;
- готовність до міжособистісного спілкування і співпраці. Сім'я є малою групою, для її нормального функціонування необхідна узгодженість ритмів життя подружжя;
- готовність до самопожертви заради партнера, що передбачає здатність до відповідної діяльності, заснованої на альтруїзмі (безкорисливість);
- наявність якостей, пов'язаних із проникненням у внутрішній світ людини (емпатійний комплекс);
- висока естетична культура почуттів і поведінки особистості;
- уміння розв'язувати конфлікти конструктивним способом, здатність до саморегуляції власної психіки і поведінки.
У процесі підготовки до сімейного життя слід виховувати у молодих людей вміння уникати ситуацій, які спричинюють сімейні чвари, а часто - і розлучення. Йдеться про намагання партнерів домінувати у сім'ї; незадоволену потребу в спілкуванні; несумісність партнерів, що зумовлено різними умовами проживання, перебуванням під впливом різних колективів, сімей, різними життєвими цінностями; недоліки виховання, характер і моральний розвиток сім'ї (споживацтво, егоїзм, надмірна критичність); нерівномірний розподіл обов'язків; незадоволені матеріальні потреби; порушення сімейної етики (ревнощі, подружня невірність), незадоволення сексуальних потреб тощо.
Підготовка молоді до шлюбу і сім'ї є багатогранним процесом, який охоплює кілька аспектів (В. Кравець): загальносоціальний, моральний, психологічний, правовий, господарсько-економічний, естетичний, інтимно-сексуальний. Всі вони тісно пов'язані між собою, доповнюють один одного, мають за мету формування хорошого сім'янина.
Загальносоціальна підготовка молоді до сімейного життя передбачає завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. З цим нерозривно пов'язана соціально-економічна готовність до шлюбу, сутність якої полягає в можливості молодих людей самостійно матеріально забезпечити себе і свою сім'ю, і усвідомлення ними відповідальності за партнера, за сім'ю, за дітей. Загальносоціальна підготовка передбачає також ознайомлення молоді із суспільною сутністю шлюбно-сімейних стосунків, із значенням сім'ї в житті людини і суспільства, соціальними ролями подружжя і батьків.
Моральна підготовка до сімейного життя передбачає формування готовності будувати сім'ю, серйозного ставлення до шлюбу, почуття відповідальності, доброти, чуйності, обов'язку, терпеливості, турботливості тощо, а також ознайомлення з правилами подружнього етикету, культурою і етикою поведінки в сім'ї тощо.
Правова підготовка до сімейного життя має на меті ознайомлення молодих людей з основними положеннями сімейного права: моногамія (одношлюбність); досягнення шлюбного віку, визначеного в Україні: для дівчат 17 — років, для юнаків — 18 років; запобігання кровозмішуванню (неможливий шлюб між родичами по прямій лінії, а також між тими, хто усиновлював, і тими, кого усиновили); психічне здоров'я партнерів (дієздатність); обопільна згода партнерів (добровільність); рівноправність незалежно від походження, соціального і майнового стану, національності тощо.
У процесі підготовки до сімейного життя студенти засвоюють права і обов'язки подружжя, особисті правовідносини, майнові відносини, правовідносини між батьками і дітьми. Ознайомлюються також зі змістом державних актів про позбавлення материнських і батьківських прав, усиновлення, правові основи і наслідки розлучення, шлюбний контракт. Важливо розкрити студентам положення кримінального права про кримінальну відповідальність за ухиляння від лікування венеричних хвороб, зґвалтування, розбещення неповнолітніх тощо.
Господарсько-економічна підготовка до сімейного життя передбачає формування умінь і навичок економічного і господарського характеру, необхідних у домашньому побуті: ведення домашнього господарства, рівномірний розподіл обов'язків між членами сім'ї, подолання хибних установок щодо поділу домашньої праці на жіночу і чоловічу, планування і дотримання сімейного бюджету тощо.
Естетична підготовка молоді до сімейного життя зорієнтована на формування уявлень про естетичну культуру сім'ї, ознайомлення з естетикою міжстатевих стосунків, основами етикету у взаєминах чоловіка і жінки; на виховання поваги до сімейних традицій, бажання їх примножувати, вміння організовувати сімейні свята. У її процесі формуються правильні уявлення про естетику побуту, з'являється бажання вносити прекрасне у свій побут, розвивається хороший смак (вміння одягатися, користуватися прикрасами, косметикою). Дуже важливо, щоб студенти усвідомили значення мистецтва в житті сім'ї, що допоможе їм цікаво організовувати дозвілля та відпочинок людини.
Психологічна підготовка до сімейного життя спрямована на формування здатності розуміти іншу людину, підтримувати її і психологічно розвантажувати. А це передбачає виховання в собі таких якостей, як емпатія (здатність співпереживати), емоційна гнучкість, розуміння потреб партнера, вміння пристосуватися до його звичок, особливостей характеру. Важливим також є вміння створювати спокійний морально-психологічний клімат в сім'ї, готовність підтримувати обстановку радості, бадьорості і оптимізму, здатність регулювати складні конфліктні ситуації. Цій меті підпорядковано розвиток психологічної привабливості особистості, її здатності до контактів з іншими людьми, вміння спілкуватися і співпрацювати.
Інтимно-сексуальна підготовка полягає у формуванні в молоді певного рівня сексуальної культури. Важливим її елементом є емоційне багатство особистості, вміння надавати своєму почуттю різних відтінків, здатність до переживання насолод, віднайдення засобів вираження почуття кохання. Одним з невід'ємних атрибутів сексуально вихованої людини є дотримання нею гігієнічних вимог.
Підготовка молоді до виконання материнських і батьківських функцій передбачає освоєння нею репродуктивної функції сім'ї. Це усвідомлення ролі дітей в подружньому житті, їхнього впливу на родинне життя: діти урізноманітнюють і збагачують міжособистісні стосунки, розширюють сферу інтересів і потреб сім'ї, дають батькам емоційне задоволення самою своєю появою на світ, а відтак - своїми успіхами, задовольняють почуття материнства і батьківства, підносять престиж сім'ї як мікроосередка суспільства.
Студентська сім'я. Студентська сім'я - це мала соціальна група, членами якої є студенти денної форми навчання і їхні діти. Створивши сім'ю, студент змушений поєднувати навчальні обов'язки з виконанням сімейних функцій. Назріває рольовий конфлікт між обов'язками сім'янина, батька (матері) і студента. Нові труднощі і суперечності з'являються у зв'язку з народженням дитини, що вимагає великих затрат часу і сил, додаткового матеріального і психічного навантаження, певних жертв, зміни стилю життя. Серйозною проблемою є матеріальні та житлові умови. Часто це позначається на навчанні, на становленні молодих людей як фахівців.
Молодій студентській сім'ї важко впоратися самій із розв'язанням усіх проблем, які виникають після шлюбу. Подолати морально-психологічні проблеми допоможуть лекції, бесіди, в т. ч. індивідуальні, консультування різних спеціалістів, проведення вечорів запитань і відповідей, конференції з обміну сімейним досвідом, диспути, ознайомлення молоді зі спеціальною літературою, перегляд кінофільмів, зустрічі з лікарями, психологами, юристами та ін. Розв'язання побутових проблем студентської сім'ї є одним з основних завдань керівництва вищих навчальних закладів.
Успішно готувати студентську молодь до сімейного життя можуть лише компетентні викладачі вищого навчального закладу, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким студенти довіряють і яких поважають. Окрім того, якими б системними, цілеспрямованими й результативними щодо цього не були виховні впливи, важливо пробудити у студента прагнення до самовдосконалення, опанування культурою шляхетної статевої поведінки у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.
Гендерний аспект виховання. Демократизація та гуманізація суспільства в Україні сприяє створенню рівних можливостей для самореалізації особистості незалежно від віку і статі. Проте дисбаланс представництва чоловіків і жінок у державотворчій та управлінській діяльності, різниця в тривалості життя чоловіків і жінок, подвійна зайнятість жінок, недостатня самореалізація чоловіків у виховній та господарсько-побутовій функціях сім'ї, подвійні стандарти свідчать про існування традиційних стереотипних поглядів на роль і місце кожної статі у сімейній, професійній та суспільній сферах.
Бути в суспільстві чоловіком чи жінкою — означає не лише мати певні анатомічні особливості, а й виконувати тендерні ролі. Йдеться про систему соціальних стандартів, вказівок, нормативів, очікувань, яким людина повинна відповідати, щоб її визнали як чоловіка чи жінку. Тендерна роль охоплює також думки, почуття, слова, вчинки, які вказують на стать індивіда.
На сучасному етапі система навчально-виховної роботи закладів освіти та сім'ї навчає індивіда виконувати статеву роль відповідно до стандартизованих уявлень про «чоловіче» і «жіноче», що стримує розвиток особистості, перешкоджає її самореалізації, оскільки не відповідає сучасному розвитку продуктивних сил, міжстатевому розподілу на ринку праці. Це зумовило коригування поглядів на соціально-психологічні відмінності, які існують між статями, і відповідно передбачає тендерний аспект у процесі виховання.
Гендерне (ант. gender — рід) виховання — цілеспрямований систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування у них егалітарних (партнерських) цінностей, поваги до особистості незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками статевотолерантної поведінки.
Гендерне виховання передбачає відмову від сексизму (упереджене ставлення до людини, групи людей, пов'язане з їх належністю до певної статі; дискримінація за ознакою статі) у формуванні досвіду взаємодії між статями на засадах тендерної рівності, недопустимість протиставлення за статевою ознакою в сім'ї, закладі освіти, суспільних інститутах, створення рівних умов і можливостей для розвитку, самовдосконалення і самореалізації кожної особистості.
Реалізація гендерного підходу в усіх ланках навчально-виховного процесу передбачає усвідомлення проблем тендерного паритету, оволодіння певним обсягом знань про упередження щодо кожної статі; пом'якшення стереотипів щодо сімейних, професійних, суспільних ролей та корекція уявлень про норми маскулінностпі (система властивостей особистості, які традиційно вважають чоловічими) та фемінності (сукупність фізичних, психічних і поведінкових властивостей, яких очікують від жінки в певному соціумі); збагачення емоційного світу, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей з метою самореалізації особистості; накопичення та формування досвіду егалітарної (партнерської) поведінки. Цьому сприяє гендерна соціалізація -- процес спрямованих і спонтанних впливів на особистість, що допомагає їй засвоїти норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище й призначення статей у суспільстві, робить повноцінним чоловіка чи жінку і прилучає їх до усталеної системи тендерних ролей (С. Вихор).
Гендерне виховання ґрунтується на засадах гуманітарної педагогіки, яка акцентує на тому, що:
- немає статевовідповідних видів людської діяльності; освоєння будь-якого виду занять залежить від індивідуальних інтересів, здібностей, мотивації діяльності;
- чоловік і жінка відіграють однаково значущі ролі в сім'ї та вихованні дитини;
- хлопці і дівчата, чоловіки і жінки мають рівні можливості в оволодінні трудовими вміннями і навичками кар'єрного зростання;
- у вихованні дітей слід виходити з тези про рівні здібності, можливості статей та їхніх життєвих сценаріїв;
- недопустимо протиставляти дітей за статевою ознакою в різних сферах життєдіяльності, іграх, навчанні, планах на майбутнє;
- необхідно розвивати вміння дітей протистояти стереотипам і статевотипізованим очікуванням;
- важливо підтримувати дружнє співіснування статей у гендернонейтральному вихованні. Вони мають отримати рівнозначне виховання на базі однакових статевих ролей, включення в однакові види діяльності
(В. Кравець).
Традиційна сім'я побудована на домінуванні однієї статі, як правило, чоловічої, на чіткому розподілі ролей і видів діяльності, згідно з яким чоловік матеріально забезпечує добробут сім'ї, утримує дружину і дітей, а дружина виховує дітей, веде домашнє господарство й у всьому підпорядковується чоловікові. Егалітарна сім'я вибудувана на протилежних нормативних засадах (табл. 2).
Таблиця 2
Нормативні засади тендерних ролей традиційної
та егалітарної сім'ї (Т. Говорун, О. Кікінеджі)
Традиційна (домінаторна ) сім’я |
Егалітарна (партнерська) сім’я |
Нерівномірний розподіл влади, зловживання нею |
Авторитет кожного, кооперативне використання влади |
Керівництво, базоване на силі |
Керівництво, базоване на авторитеті |
Ригідність гендерних ролей |
Взаємозамінність гендерних ролей |
Статево типізовані родинні обов’язки та гендерна сегрегація інтересів |
Гнучкість розподілу сімейних обов’язків та видів діяльності з відповідним розмежуванням інтересів |
Суворі правила сімейного життя |
Лабільність (нестійкість) правил родинного життя |
Деструктивний спосіб розв’язання конфліктів |
Конструктивний спосіб розв’язання конфліктів |
Невдачі та помилки приховуються, засуджуються, зазнають обструкції, довго пригадуються |
Невдачі та помилки не приховуються, обговорюються без нарікань, прощаються, забуваються |
Відсутність поваги до приватних справ, особистих таємниць, тотальна підконтрольність поведінки |
Повага до приватних справ, особистих таємниць, невтручання в особистий світ без запрошення |
Почуття незахищеності, підпорядкованості, самотності, переживання провини, тривожності, депресії |
Сприйняття сім’ї як найнебезпечнішого де набувається впевненість у собі, зникають сумніви, тривожність, покращується настрій |
Закритість сімейного життя, подружніх стосунків |
Відкритість сімейного життя для соціуму, активне включення подружжя в суспільне життя |
Виховання дітей в умовах гіперконтролю, підпорядкованості, звітності, слухняності |
Виховання в умовах розширення автономії дитини, її самовизначення, повноправної участі в прийнятті колективних рішень |
Як видно з таблиці нормативних засад тендерних ролей традиційної та егалітарної сімей, творення міжособистісних стосунків у сім'ї має відбуватися на засадах психологічної рівності особистостей чоловіка і жінки. З огляду на це юнаків та дівчат потрібно орієнтувати на те, що за домашні, побутові справи повинен братися в сім'ї той, хто на даний момент менше зайнятий, незалежно від статі. Основою егалітарної тендерної поведінки є взаємозамінність статей у виконанні господарських, побутових, виховних функцій сім'ї.
Рівноправ'я у навчально-виховному процесі покликані забезпечувати:
- однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертання до юнаків і дівчат;
- статевонейтральні вимоги до дотримання правил культури поведінки, уникнення нав'язування стереотипів на кшталт: «юнакам (дівчатам) не личить...», «ти ж не дівчина (хлопець), щоб ...» тощо;
- орієнтацію на індивідуальний розвиток молодої людини, її здібностей, уподобань, можливостей у навчанні, оволодіння професійними вміннями, досягнення певного статусу в громадсько-політичній діяльності незалежно від статі;
- заохочення молоді та однаковий доступ до користування навчальним, спортивним інвентарем, приладами;
- заохочення молоді до статевозмішаних занять, ігор, видів навчальної діяльності, уникнення статевого сепаратизму в спілкуванні;
- обговорення зі студентами проблем стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в сім'ї й суспільстві;
- привернення уваги студентів до нав'язування тендерних стереотипів ЗМІ, проявів сексизму, що принижує гідність жінок і чоловіків.
Побудова навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі на таких засадах сприятиме формуванню у студентів егалітарних цінностей, поваги до особистості незалежно від її статі.
Із цим матеріалом
переглядають:Використовуючи наш веб-сайт, ви погоджуєтесь на наше використання файлів cookie Детальніше
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. При копіювання та використанні інформації зворотнє посилання на сайт lectures.7mile.net обов'язкове.
Загальні правила Згода Правовласникам! Залишити повідомлення