№ 31 Тема: Статеві клітини та запліднення. Закономірності індивідуального розвитку.
Мета: розглянути особливості процесу утворення статевих клітин та запліднення, ембріогенезу й постембріонального розвитку в багатоклітинних організмів; розвивати вміння використовувати отримані раніше знання; виховувати позитивне мислення.
Державні вимоги щодо рівня
загальноосвітньої підготовки учнів:
Учень/учениця:
називає:
- типи генів;
- етапи реалізації спадкової інформації;
- основні шляхи регуляції реалізації спадкової інформації;
- фази мітозу і мейозу;
- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
наводить приклади:
- застосування принципу компліментарності нуклеотидів;
формулює означення понять:
- ген, геном, генетичний код, транскрипція, трансляція, реплікація;
характеризує:
- процес транскрипції;
- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;
- процес біосинтезу білка;
- процес реплікації ДНК;
- хімічний склад, будову і функції хромосом;
- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;
- етапи клітинного циклу;
- етапи онтогенезу у рослин і тварин;
порівнює:
- процеси транскрипції і реплікації;
- процеси мітозу і мейозу;
робить висновок:
- про визначну роль спадкового апарату клітини в її життєдіяльності та визначенні її властивостей.
Обладнання і матеріали: таблиці з схемами запліднення, ембріогенезу й постембріонального розвитку різних видів рослин і тварин, схеми життєвих циклів декількох видів рослин і тварин.
Базові поняття і терміни: гамети, сперматозоїд, яйцеклітина, запліднення, ембріогенез, постембріональний розвиток, етапи розвитку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класу до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Які переваги статевого розмноження порівняно з нестатевим?
2. Які типи статевих клітин вам відомі?
3. Як відбувається процес сперматогенезу?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Чоловічі статеві клітини хребетних – сперматозоїди – зазвичай дуже малі й рухливі. Типові сперматозоїди мають головку, шийку і хвіст. Головка майже цілком складається з ядра,вкритого тонким шаром цитоплазми. Спереду на головці є гострий твердий горбик (акросома), який сприяє проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. До складу шийки входить цитоплазма, в якій є центріоль (складова частина клітинного центру), мітохондрії та АТФ як джерело енергії для забезпечення руху сперматозоїда. Хвіст сперматозоїда складається з тонких волокон, вкритих цитоплазматичним циліндром, - це орган руху.
Жіночі статеві клітини хребетних (яйцеклітини) нерухливі та, як правило, більш від сперматозоїдів. Зазвичай вони мають кулясту або овальну форму й різну будову оболонок. Характерною рисою яйцеклітини є наявність у ній запасних поживних речовину виді жовтка, необхідних для розвитку нового організму, наявність особливого поверхневого, чи кортикального, шару цитоплазми і спеціальних оболонок, що вкривають яйцеклітину. Яйцеклітина може мати до трьох оболонок. Розрізняють первинну, вторинну і третинну оболонки.
Процес утворення статевих клітин називають гетерогенезом Гамети утворюються у статевих залозах (сім’яниках і яєчниках у тварин).
Ембріональний розвиток тварин Після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину і злиття їх ядер утворюється одноклітинний зародок – зигота, яка починає ділитися. Ряд послідовних мітотичних поділів зиготи називають дробленням. Під час дроблення перед синтетичний період інтерфази практично відсутній, тому клітини, що утворюються, − бластомери – мають деталі меншу кількість цитоплазми порівняно з яйцеклітиною.
Період дроблення завершується формуванням бластули. У типовому випадку бластула складається із шару еластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину – бластоцель.
Зародкові листки дають початок тканинам і органам ембріонів, що розвиваються. З ектодерми формуються зовнішній епітелій, шкірні залози, поверхневий шар зубів, рогових лусок, нервова система. Похідними ендодерми є епітелій середньої кишки, епітелій дихальної системи, травні залози. Клітини мезодерми розвиваються в м’язову і сполучну (зокрема, кісткову та хрящову) тканини, канали органів виділення, кровоносну і, частково, статеву системи. Процес формування органів з певних комплексів клітин ембріона називається органогенезом.
Постембріональний розвиток організмів
Постембріональний розвиток – період онтогенезу після народження або виходу із зародкових оболонок до настання статевої зрілості. У цей період відбувається ріст і розвиток організму, диференціювання тканин і органів (наприклад, статевих залоз у ссавців). У комах і амфібій постембріональний розвиток пов’язаний з метаморфозом.
Безпесередньо після народження в більшості багатоклітинних організмів іде період росту. Ріст – збільшення розмів і маси за рахунок збільшення кількості клітин або їх розтягування.
Постембріональний розвиток тварин може бути прямим або супроводжуватися перетворенням – метаморфозом. За прямого розвитку новонароджені тварини мають усі основні риси організації дорослої особини й відрізняються меншими розмірами й недостатньо розвиненими статевими залозами. У цьому випадку постембріональний розвиток зводиться до росту й досягнення статевої зрілості.
Глибоке перетворення будови організму, у процесі якого личинка перетворюється на дорослу особину, називається метаморфозом.
ІV. Узагальнення і систематизація знань
Дати відповіді на питання:
1. Як називаються статеві клітини?
2. Що таке запліднення?
3. Які періоди онтогенезу виділяють у багатоклітинних організмів?
4. Які процеси відбуваються в організмі під час ембріогенезу?
5. Які процеси відбуваються в організмі під час постембріонального розвитку
Робота з зошитом
Виконання завдань до теми уроку
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Виконати завдання в робочому зошиті.
VІ. Підведення підсумків уроку
Із цим матеріалом
переглядають:
Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації.
23. Гени та геноми.
24. Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.
25. Транскрипція.
26. Основні типи РНК.
27. Генетичний код. Біосинтез білка.
28. Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.
29. Ділення клітин: клітинний цикл, мітоз та мейоз.
30. Рекомбінація ДНК.
32. Інструктаж з БЖД. Практична робота № 2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції.
33. Узагальнення та систематизація знань з теми «Збереження та реалізація спадкової інформації».
Тема 5. Закономірності успадкування ознак
Використовуючи наш веб-сайт, ви погоджуєтесь на наше використання файлів cookie Детальніше про cookies
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. При копіювання та використанны інформації зворотнє посилання на сайт lectures.7mile.net обов'язкове.